марність
МАРНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до марний1. Три залпи дали по ньому гайдамаки й, бачачи марність нікчемних пострілів своїх, закричали, приголомшені: - Падай! Падай! (Довж., І, 1958, 61); Батьки полегшено зітхнули і покинули думати про марність власного існування (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 86); Він щось говорив до юрби.. Я рішив, що то проповідник, що він говорить про марність всього живого перед жорстоким лицем природи, перед невблаганністю смерті (Коцюб., II, 1955, 404).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | марність | марності |
Родовий | марності, марности | марностей |
Давальний | марності | марностям |
Знахідний | марність | марності |
Орудний | марністю | марностями |
Місцевий | на/у марності | на/у марностях |
Кличний | марносте | марності |