марочний
МАРОЧНИЙ, а, е. 1. Певної марки (див. марка12); марковий (у 2 знач.), сортовий. Марочним коньякам присвоюються спеціальні назви й зірочок на етикетках не ставлять (Укр. страви, 1957, 386); Марочна сталь.
^ Марочні вина - характерні для певного виноробного району виноградні вина, що постійно зберігають свої якості. Марочні [вина] - вища категорія витриманих вин з найкращих сортів винограду (Колг. енц., І, 1956, 176).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | марочний | марочна | марочне | марочні |
Родовий | марочного | марочної | марочного | марочних |
Давальний | марочному | марочній | марочному | марочним |
Знахідний | марочний, марочного | марочну | марочне | марочні, марочних |
Орудний | марочним | марочною | марочним | марочними |
Місцевий | на/у марочному, марочнім | на/у марочній | на/у марочному, марочнім | на/у марочних |