мастика
МАСТИКА, и, ж. 1. Густа маса з жирами або смолами, що застосовується для вирівнювання поверхонь покриттів, підлог і т. ін., приклеювання покрівельних, ізоляційних, оздоблювальних матеріалів, зовнішнього обмазування тощо. Придивляйся тепер до стику, Не пізнаєш фанери тут! Це придумав таку мастику Науковий наш інститут (Забашта, Нові береги, 1950, 23); При замазуванні стиків бетонних труб асфальтовою мастикою дуже важливо, щоб вона добре з'єдналась з бетоном (Довідник сіль. будівельника, 1956, 346).
2. Суміш із воску та фарби для натирання підлоги. При зразковому утриманні шкільного будинку в чистоті й порядку цілком гігієнічними є паркетні підлоги, що регулярно натираються воском (мастикою) (Шк. гігієна, 1954, 219); Воскова мастика.
3. Ароматична смола деяких дерев, яку використовують для виготовлення лаків, солодощів, пахощів і т. ін. За херсонітами - аравійці, перед ними зелене намистечко з Ховерезма, перли з полуденних теплих морів і знову парфуми й мастики, кориця, перець (Скл., Святослав, 1959, 121).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мастика | мастики |
Родовий | мастики | мастик |
Давальний | мастиці | мастикам |
Знахідний | мастику | мастики |
Орудний | мастикою | мастиками |
Місцевий | на/у мастиці | на/у мастиках |
Кличний | мастико | мастики |