матура
МАТУРА, и, ж., зах. У гімназії - іспити на атестат зрілості. Наївшися трохи страху перед матурою, він дав собі слово пильнувати університетських студій (Фр., І, 1955, 206); В Дрогобичі ми оба [обидва] здали матуру 1892 року завдяки опіці директора Борковського, який не давав нас вигонити з гімназії (Стеф., II, 1953, 27).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | матура | матури |
Родовий | матури | матур |
Давальний | матурі | матурам |
Знахідний | матуру | матури |
Орудний | матурою | матурами |
Місцевий | на/у матурі | на/у матурах |
Кличний | матуро | матури |