медовий
МЕДОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до мед 1. Він узяв гарно вирізувану дерев'яну ложечку і, звільна висисаючи медові щільники, розпочав з Чимчикевичем розмову (Фр., II, 1950, 185); Більш-менш водянистий нектар, висмоктаний із квіток, уже в тілі бджоли під час польоту починає змінюватись у медовий півфабрикат, який у вулику буде доведений до стану меду (Бджоли, 1955, 25); // Вигот. з меду; з медом, на меду. Трудівнику медові пишки, а ледарю - ялинові шишки (Укр.. присл.., 1955, 393); Осьде пряничок чудовий, Не абиякий - медовий (Гл., Вибр., 1957, 303); Медові вина виготовляють з липового або гречаного меду з додаванням плодоягідних соків (Укр. страви, 1957, 385); // у знач. ім. медове, вого, с. У феодальні часи - податок з медозбору (у 2 знач.). - Запровадить він [пан] три дні панщини, подвоїть поволовщину, медове і всі інші данини (Тулуб, Людолови, І, 1957, 41).
@ Медові[ї] та молочні[ї] ріки, нар.-поет. - надзвичайний достаток. Україна - це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки... (Вас., II, 1959, 346).
2. Такий, як мед (про запах); духмяний. Свіжість трави манила здалека, а медовий запах квітів наповнював повітря (Кобр., Вибр., 1954, 156); Над селом - туман, Дух медовий трав... (Мур., Лірика, 1954, 16); // Схожий кольором на мед; золотаво-жовтий. Навколо був золотаво-жовтий медовий світ, і це був перший колір, який вона [бджілка] пізнала (Ів., Про бджілку.., 1959, 6); // Солодкий, як мед. Прозорі дині наче стікали солодким медовим соком (Собко, Скеля.., 1961, 5).
3. перен. Занадто люб'язний. Я прихилив очі до малюнка: портрет був просто моторошний - лице гостре, як у пацюка, в обгризених віях - гадючі зелені очиці. Посмішка - медова (Вас., II, 1959, 328); Голос має він медовий, Надокучає ж - мов комар (Воскр., З перцем!, 1951, 13).
@ Медові речі (слова, розмови); Медова річ - облесливе, багатообіцяльне мовлення. Батюшчині медові розмови, .. а ще більш чарочка та закусочка потроху вкоськали розлюченого пана (Дн. Чайка, Тв., 1960, 106); [Полковник:] Медові твої речі, та, мабуть, не нашим губам ними ласуватись... (Кроп., V, 1959, 502); Медовий місяць; Медові дні: а) перша пора подружнього життя. [Евфрозіна:] Невже твоє життя таке солодке, що і медовий місяць в ньому зайвий? (Л. Укр., III, 1952, 423); Пан Купа з Роксоланою побралися недавно, - тривав іще.. медовий місяць (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 10); б) (чого, ірон.) щасливий початок чого-небудь, найкраща пора в чомусь. Врангель переживав зараз медовий місяць своїх перемог (Гончар, II, 1959, 293); Хлопці саме переживали свої медові три дні, три дні розгульної волі, що їх діставали від "хазяїна" кожного разу після того, як приводили важливого "язика" (Гончар, III, 1959, 208).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | медовий | медова | медове | медові |
Родовий | медового | медової | медового | медових |
Давальний | медовому | медовій | медовому | медовим |
Знахідний | медовий, медового | медову | медове | медові, медових |
Орудний | медовим | медовою | медовим | медовими |
Місцевий | на/у медовому, медовім | на/у медовій | на/у медовому, медовім | на/у медових |