межовий
МЕЖОВИЙ, а, е. Прикм. до межа 1, 2. Лани горбаті марили весною, Сховавши в грунт осоти межові (Воронько, Тепло.., 1959, 78); // Який визначав межу між чим-небудь. Розміщують їх [насінні ділянки] в одному полі з загальними посівами арахісу, але чітко відмежовують від останніх межовими знаками - стовпцями (Ол. та ефір. культ., 1956, 212); *0бразно. Історичний акт визволення Західної України становить величну межову грань у літературному житті народів колишньої Західної України (Тудор, Вибр., 1949, 351).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | межовий | межова | межове | межові |
Родовий | межового | межової | межового | межових |
Давальний | межовому | межовій | межовому | межовим |
Знахідний | межовий, межового | межову | межове | межові, межових |
Орудний | межовим | межовою | межовим | межовими |
Місцевий | на/у межовому, межовім | на/у межовій | на/у межовому, межовім | на/у межових |