межування
МЕЖУВАННЯ, я, с. Дія за знач. межувати 1. Минув рік-другий - і знову панські лани заколосилися житом-пшеницею.. А після того незабаром почалося й межування (Мирний, IV, 1955, 241); - Завтра, як тільки зійде сонце, почнемо нове межування. Хай кожен приносить на поле свої знаки. (Стельмах, II, 1962, 17).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | межування | межування |
Родовий | межування | межувань |
Давальний | межуванню | межуванням |
Знахідний | межування | межування |
Орудний | межуванням | межуваннями |
Місцевий | на/у межуванні | на/у межуваннях |
Кличний | межування | межування |