меланхолік
МЕЛАНХОЛІК, а, ч. 1. Один з чотирьох типів темпераментів людини, що характеризується пригніченим сумним настроєм; людина з таким темпераментом. Меланхолік - людина, яка відзначається порівняно невеликою різноманітністю емоціональних переживань (Психол., 1956, 212).
2. Людина, схильна до меланхолії (у 1 знач.). Серед дітей одиначок є два типи: один - меланхолік, мовчазна, сувора, замкнена в собі дитина.., другий - жвава, весела, властолюбива (Григ., Вибр., 1959, 427).
3. Людина, хвора на меланхолію (у 2 знач.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | меланхолік | меланхоліки |
Родовий | меланхоліка | меланхоліків |
Давальний | меланхолікові, меланхоліку | меланхолікам |
Знахідний | меланхоліка | меланхоліків |
Орудний | меланхоліком | меланхоліками |
Місцевий | на/у меланхоліку, меланхолікові | на/у меланхоліках |
Кличний | меланхоліку | меланхоліки |