мертворожденний
МЕРТВОРОЖДЕННИЙ, а, е, заст., книжн. Мертвонароджений. [Річард (сам): ] Душа моя за океан полине, а я зостануся бездушним тілом, серед костей, з потворою сією, мертворожденною (Л. Укр., III, 1952, 122); // у знач. ім. мертворожденний, ного, ч. Той, хто народився мертвим. * Образно. І в небо зносились салюти Із серць піднесених людських, І про хвилину цю забути Лише б мертворожденний міг! (Рильський, II, 1960, 310).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | мертворожденний | мертворожденна | мертворожденне | мертворожденні |
Родовий | мертворожденного | мертворожденної | мертворожденного | мертворожденних |
Давальний | мертворожденному | мертворожденній | мертворожденному | мертворожденним |
Знахідний | мертворожденний, мертворожденного | мертворожденну | мертворожденне | мертворожденні, мертворожденних |
Орудний | мертворожденним | мертворожденною | мертворожденним | мертворожденними |
Місцевий | на/у мертворожденному, мертворожденнім | на/у мертворожденній | на/у мертворожденному, мертворожденнім | на/у мертворожденних |