метати
МЕТАТИ, метаю, метаєш і мечу, мечеш, недок., перех. 1. Те саме, що кидати 1. А Микита, той проноза, Ну ж метати риби з воза (Фр., XII, 1953, 12); Боролися [опришки], що аж кості тріщали;.. метали каміння. Марусяк і зупиняв їх., але вони на збитки кричали ще дужче (Хотк., II, 1966, 160); // Примушувати летіти з метою влучити в ціль або докинути якнайдалі. - Вітрило-вітре мій єдиний, Легкий, крилатий господине! Нащо на дужому крилі На вої любії мої, На князя, ладо моє миле, Ти ханові метаєш стріли? (Шевч., II, 1953, 336); Учились [бійці] вести рукопашні бої, Колоти багнетом, метати гранати (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 257); Угорка Кроші метала диск, за нею стежили всі глядачі (Собко, Стадіон, 1954, 12).
Метати собою, діал. - те саме, що метатися 1. Два дні суєтився вороний, то падав, то зривався і метав собою, як скажений, по загороді (Ков., Тв., 1958, 235).
^ Метати ікру - викидати ікру (про риб).
2. Розкидати у різних напрямках; піднімати в повітря, розносити. Страшенна завірюха Гула, усе метавши навкруги... (Граб., І, 1959, 123); Лютий вітер.. рвав листя і вихором метав угору (Кол., Терен.., 1959, 369); Скреготіли в темноті кайла, мечучи іскри, коли траплявся кам'янистий пласт (Гончар, III, 1959, 47); // Шарпаючи, сіпаючи, розхитувати, розгойдувати в різні боки (перев. про вітер). На слобідських вулицях темно. Чути лише плескіт дощу, дзюрчання струмків та глухий шум дерев, що їх безжально метає вітер, січе дощ (Шиян, Баланда, 1957, 61); Зустрічний вітер забивав віддих, вихрив і метав коси, рвав, крутив її [Ольжине] плаття, наче полотнище спущеного вітрила (Кол., Терен.., 1959, 134); * Образно. Він віддався на волю своїм думкам, котрі, як голодні звірі, метали його на всі боки (Мирний, І, 1954, 357).
@ Метати бісер (перед) свиньми див. бісер; Метати іскри див. іскра; Рвати й метати див. рвати.
3. рідко. Згрібаючи, складати (сіно, солому тощо). Челядь поскидала кептарики і запасочки.., на личку палає, очима грає, пашницю у перекоти мече (Черемш., Тв., 1960, 218).
4. також без додатка. Брати і висвічувати карти, кидаючи їх вправо і вліво. Хутко "спускає" [інтелігент] заразом дві карти замість однієї і метає далі (Мик., II, 1957, 480).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | метаю | метаємо |
2 особа | метаєш | метаєте |
3 особа | метає | метають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | метатиму | метатимемо |
2 особа | метатимеш | метатимете |
3 особа | метатиме | метатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | метав | метали |
Жіночий рід | метала | |
Середній рід | метало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | метаймо | |
2 особа | метай | метайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | метаючи | |
Минулий час | метавши |