метикування
МЕТИКУВАННЯ, я, с., розм. Міркування з якого-небудь приводу. Ремо слухав її метикування і переживання, поклавши голову їй на коліна, із заплющеними очима... (Досв., Гюлле, 1961, 103).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | метикування | метикування |
Родовий | метикування | метикувань |
Давальний | метикуванню | метикуванням |
Знахідний | метикування | метикування |
Орудний | метикуванням | метикуваннями |
Місцевий | на/у метикуванні | на/у метикуваннях |
Кличний | метикування | метикування |