метонімія
МЕТОНІМІЯ, ї, ж. Один з основних тропів у поетичній і звичайній мові, в основі якого лежить перенесення назви одного поняття на інше, що перебуває з ним у певному зв'язку; слово або вираз, ужиті таким чином. В публіцистичних творах Лесі Українки знайшли широке застосування найрізноманітніші види тропів: від найпростіших - епітета й порівняння, до найскладніших - метафори, метонімії, синекдохи, алегорії (Рад. літ-во, 4, 1963, 62).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | метонімія | метонімії |
Родовий | метонімії | метонімій |
Давальний | метонімії | метоніміям |
Знахідний | метонімію | метонімії |
Орудний | метонімією | метоніміями |
Місцевий | на/у метонімії | на/у метоніміях |
Кличний | метоніміє | метонімії |