механіка
МЕХАНІКА, и, ж. 1. Наука про механічний рух тіл та про взаємодію, що виникає при цьому між тілами. Механічні рухи вивчаються в розділі фізики, що називається механікою. Слово "механіка" походить від грецького слова "механе", що означає машина або пристрій (Фізика, І, 1957, 9); Закон механіки говорить, що дія рівна протидії (Ленін, 9, 1949, 39).
Небесна механіка - розділ астрономії, який вивчає рух небесних тіл; самий рух небесних тіл. Закон всесвітнього тяжіння прояснює особливості руху Місяця і планет, які притягуються одне до одного. Ці проблеми вивчає небесна механіка, яка завдяки математичним працям астрономів набула високої досконалості (Наука.., 6, 1964, 50).
2. Галузь техніки, що застосовує закони про рух і сили для розв'язання практичних завдань. - Ми з моїм приятелем-італійцем довго вчились механіки, довго розкидали розумом та роздивлялись, як зроблені дзигарі на баштах (Коцюб., III, 1956, 10): Скільки радощів материнському серцю від того, що він добре вчиться, що вчителі його хвалять, кажуть, що в нього є математичні здібності, а те, що в нього є нахил до всякої механіки, до радіотехніки, це вона й сама знає (Гончар, Тронка, 1963, 86); Будівельна механіка.
3. перен., розм. Складна прихована будова чого-небудь. - Забажаєш пізнати внутрішню структуру, так сказати, механіку твору, потім складники, з яких його скомпоновано (Фр., III, 1950, 36); // Про хитро замаскований учинок, справу. - А начальника лабораторії навіщо заарештували? От уже знайшли кандидатуру. Механіка цієї справи мені цілком ясна, мене саму Малахов взяти не наважився, так на тому начальникові окошилося (Собко, Справа.., 1959, 112).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | механіка | механіки |
Родовий | механіки | механік |
Давальний | механіці | механікам |
Знахідний | механіку | механіки |
Орудний | механікою | механіками |
Місцевий | на/у механіці | на/у механіках |
Кличний | механіко | механіки |
механік
МЕХАНІК, а, ч. 1. Фахівець із механіки (у 1, 2 знач.). Механік за освітою; // Той, хто займається питаннями механіки (у 1, 2 знач.). Ти [Леонардо да Вінчі] не тільки художник, а ще й інженер, архітектор, механік (Тич., II, 1957, 285).
2. Той, хто стежить за роботою машин і механізмів, лагодить їх. В залу увійшли два французи сахаровари, за ними слідком прийшли два поляки з канцелярії, якийсь старий кавалер, товстий німець Монтаг і механік англічанин [англієць] (Н.-Лев., III, 1956, 233); Зінька поспішала до машинного відділу, де працював механіком батько разом з своїм помічником Єгором Шульгою (Шиян, Баланда, 1957, 20); Головний механік корабля бере артилеристів у своє розпорядження, коли треба підняти або опустити в машинний відділ важку деталь (Ткач, Крута хвиля, 1956, 120); * У порівн. Бойові порядки військ з усіма пасами до них, з усіма трибками і гвинтиками зараз сприймалися Хомою як одне нерозривне ціле, побудоване з біса мудро, і він уже сам, як той механік, міг збагнути - і на зір, і на слух - всю цю машинерію (Гончар, III, 1959, 413); // Той, хто управляє роботою деяких машин і механізмів, веде машину. Механік за стіною пускає апарата.. На екрані миготять шматки чергових знімань якоїсь режисерської групи (Ю. Янов., II, 1958, 36); Механік-водій давав повний вперед, збиваючи полум'я зустрічним вітром і надіючись випорснути з вогняного мішка (Гончар, III, 1959, 279).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | механік | механіки |
Родовий | механіка | механіків |
Давальний | механікові, механіку | механікам |
Знахідний | механіка | механіків |
Орудний | механіком | механіками |
Місцевий | на/у механіку, механікові | на/у механіках |
Кличний | механіку | механіки |