миролюбність
МИРОЛЮБНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. миролюбний. - Скажу я тобі, Бородавко, що я задумав, - з удаваною миролюбністю й довір'ям сказав Сагайдачний (Тулуб, Людолови, І, 1957, 438); Наша миролюбність аж ніяк не означає нашої слабості (Рад. Укр., 20.Х 1962, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | миролюбність | миролюбності |
Родовий | миролюбності, миролюбности | миролюбностей |
Давальний | миролюбності | миролюбностям |
Знахідний | миролюбність | миролюбності |
Орудний | миролюбністю | миролюбностями |
Місцевий | на/у миролюбності | на/у миролюбностях |
Кличний | миролюбносте | миролюбності |