миртові
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | миртові | |
Родовий | миртових | |
Давальний | миртовим | |
Знахідний | миртові | |
Орудний | миртовими | |
Місцевий | на/у миртових | |
Кличний | миртові |
мирт
МИРТ, а, ч., МИРТА, и, ж . Південне вічнозелене дерево родини миртових з білими або рожевими квітками і темно-зеленим запашним листям, що містить ефірну олію. Запахло миртами, цвітом померанців (Н.-Лев., III, 1956, 313); Схили гір зазеленіли темними миртами і плоскими китайськими парасольками піній на узгір'ях двох суходолів (Тулуб, Людолови, II, 1957, 231); Кругом хвилюються, шумлять Розкішні, чарівні діброви, Алеї пальм і ліс лавровий, І благовонних миртів ряд, І кедрів горді верховини, І золотаві апельсини (Пушкін, Руслан і Людм., перекл. Терещенка, 1949, 35): Весільний вінок із мирта.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мирт | мирти |
Родовий | мирта | миртів |
Давальний | миртові, мирту | миртам |
Знахідний | мирт | мирти |
Орудний | миртом | миртами |
Місцевий | на/у мирті | на/у миртах |
Кличний | мирте | мирти |
миртовий
МИРТОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до мирт. Миртове дерево; // Зробл. з гілок мирта. Старший дружба з миртовим вінком на полумиску, застеленим великою, квітчастою тонкою хусткою, вступив у сіни й застукав тричі в двері світлиці, де була панна молода (Мак., Вибр., 1954, 212).
2. у знач. ім. миртові, вих, мн. Родина дерев і кущів (переважно вічнозелених), багатих на ефірну олію, до якої входять мирт, евкаліпт, гвоздичне дерево та ін.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | миртовий | миртова | миртове | миртові |
Родовий | миртового | миртової | миртового | миртових |
Давальний | миртовому | миртовій | миртовому | миртовим |
Знахідний | миртовий, миртового | миртову | миртове | миртові, миртових |
Орудний | миртовим | миртовою | миртовим | миртовими |
Місцевий | на/у миртовому, миртовім | на/у миртовій | на/у миртовому, миртовім | на/у миртових |