многий
МНОГИЙ, а, е, заст. Численний. Веде [Галес] орду велику, многу Рутульцеві на підпомогу (Котл., І, 1952, 196); Дізнала Галя теж усякі різні й многі тривоги та радощі (Вовчок, І, 1955, 320); У нас, бачте, сидить у многих головах ідея про "дві правди" (Л. Укр., V, 1956, 142); Через многі літа набралася річка такої силенної сили, що жодна скеля перед нею не встоїть (Мур., Бук. повість, 1959, 122); // у знач. ім. многі, гих, мн. Багато хто. Многі з тих, що кількома роками випередили його в науках, .. бідували тепер (Фр., III, 1950, 73).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | многий | многа | многе | многі |
Родовий | многого | многої | многого | многих |
Давальний | многому | многій | многому | многим |
Знахідний | многий, многого | многу | многе | многі, многих |
Орудний | многим | многою | многим | многими |
Місцевий | на/у многому, многім | на/у многій | на/у многому, многім | на/у многих |