мовчанка
МОВЧАНКА див. мовчанка.
МОВЧАНКА, рідше МОВЧАНКА, и, ж., розм. Те саме, що мовчання 1, 2. Хвилю панувала мовчанка в хаті (Фр., III, 1950, 198); Флора Германівна порушила мовчанку, зауваживши, що вже видно огні Дніпрельстану (Коцюба, Нові береги, 1959, 239); Вже два дні .не маю од тебе ні словечка.. Невже трудно написати кілька слів? Певно, не це причина мовчанки (Коцюб., III, 1956, 333).
@ Відповідати (відповісти) мовчанкою; Справляти мовчанку - мовчати. Вона мусить.. на всі безглузді п'яні зауваження ..відповідати мовчанкою (Ів., Таємниця, 1959, 136); - Коли я спитав їх [лікарів], чи скоро відправлять мене додому, вони відповіли мовчанкою (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 16); Мати розмовляє з Одаркою, а вона [Христя] сидить - мовчанку справляє (Мирний, III, 1954, 114); Грати в мовчанку див. грати2; Мертва (могильна, гробова і т. ін. ) мовчанка - абсолютна тиша. Мертва мовчанка залягла над усім товариством після тої пісні (Фр., І, 1955, 322); - Восьма камера зустрічає нас [в'язнів] могильною мовчанкою. Вона порожня (Збан., Єдина, 1959, 88); Кілька хвиль стояла в залі гробова мовчанка (Фр., VI, 1951, 422).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мовчанка | мовчанки |
Родовий | мовчанки | мовчанок |
Давальний | мовчанці | мовчанкам |
Знахідний | мовчанку | мовчанки |
Орудний | мовчанкою | мовчанками |
Місцевий | на/у мовчанці | на/у мовчанках |
Кличний | мовчанко | мовчанки |