модус
МОДУС, у, ч. 1. лог. Видозміна умовиводу тієї чи іншої фігури силогізму залежно від зміни якісної і кількісної характеристик посилок.
2. філос. Властивість предмета, притаманна йому лише в певних станах. Навіщо перекладати такі слова, як модус і субстанція..? Хто не розумів ніяк цих слів, той і в перекладі їх не зрозуміє (Сам., II, 1958, 373).
3. книжн. Спосіб чого-небудь. Талановитий митець дає людям не тільки свою "модель" світу, а й свій художній "модус" його пізнання (Не ілюстрація.., 1967, 326).
^ Модус вівенді, книжн. - у міжнародному праві і дипломатичній практиці - назва тимчасової, звичайно короткострокової угоди, що її укладають, коли обставини не створюють умов для укладення постійного або довготривалого договору.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | модус | модуси |
Родовий | модусу | модусів |
Давальний | модусові, модусу | модусам |
Знахідний | модус | модуси |
Орудний | модусом | модусами |
Місцевий | на/у модусі | на/у модусах |
Кличний | модусе | модуси |