молдинг
МОЛДИНГ, -а, ч. Накладна опукла планка з поперечними перерізами; використовується для декорування різних поверхонь: стін, стелі, дверей, камінів, арок, надаючи їм більш виразного, завершеного і акуратного вигляду; також молдинг може служити в якості рами для дзеркал, медальйонів і наличників; крім декоративного, молдинги мають і функціональний характер, зокрема їх використовують для зонування поверхні, маскування неестетичних деталей або неякісної обробки, для захисту поверхні від механічних ушкоджень та ін.; для виготовлення молдингів використовуються найрізноманітніші матеріали: гіпс, мрамор, метал, дерево, пластик та ін. // мн. Металеві декоративні смуги, накладки (зазвичай на легковому автомобілі).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | молдинг | молдинги |
Родовий | молдинга | молдингів |
Давальний | молдингові, молдингу | молдингам |
Знахідний | молдинг | молдинги |
Орудний | молдингом | молдингами |
Місцевий | на/у молдингу | на/у молдингах |
Кличний | молдингу | молдинги |