молодчага
МОЛОДЧАГА, и, ч . і ж., фам. Те саме, що молодець 2, 3. А гребці були молодчаги як один. Аж вилискувала темна засмагла шкіра, і м'язи так і грали на дужих руках (Ів., Тарас, шляхи, 1954, 211); Закінчила Маринка гімназію з срібною медаллю.. Молодчага! (Смолич, Мир.., 1958, 60); Задріботів [Льоня] таку чечітку, що в присутніх аж дух захопило. - Ну й Льоня!.. Ну й молодчага!.. - чулися схвальні, підбадьорюючі вигуки (Ткач. Плем'я... 1961. 174).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | молодчага | молодчаги |
Родовий | молодчаги | молодчаг |
Давальний | молодчазі | молодчагам |
Знахідний | молодчагу | молодчаг |
Орудний | молодчагою | молодчагами |
Місцевий | на/у молодчазі | на/у молодчагах |
Кличний | молодчаго | молодчаги |