моління
МОЛІННЯ, я, с. 1. Дія за знач. молитися 1. На нелегальних зборах вони [сектанти] допускають в буквальному розумінні слова виснажливі фізично методи моління (Наука.., 8, 1958, 50); * У порівн. Мати деякий час стояла серед хати, склавши руки на грудях, як для моління (Гончар, II, 1959, 150).
2. Дія за знач. молити; прохання, благання. - Люди добрі! На бога, дайте мені чистий спокій... Але гуцули не звертали уваги на ці моління (Хотк., II, 1966, 14); Бачу його погляд, благальний, сповнений моління й надії (Збан., Малин, дзвін, 1958, 350).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | моління | моління |
Родовий | моління | молінь |
Давальний | молінню | молінням |
Знахідний | моління | моління |
Орудний | молінням | моліннями |
Місцевий | на/у молінні | на/у моліннях |
Кличний | моління | моління |