монокультура
МОНОКУЛЬТУРА, и, ж . 1. Вирощування на одному полі протягом кількох років однієї сільськогосподарської культури. Дехто вважає, що спеціалізація [сільськогосподарського виробництва] потребує монокультури або розведення лише одного виду тварин. Це, звичайно, неправильно (Колг. Укр., 2, 1961, 7).
2. Єдина сільськогосподарська культура, яку сіють, вирощують у певній країні або в якомусь районі.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | монокультура | монокультури |
Родовий | монокультури | монокультур |
Давальний | монокультурі | монокультурам |
Знахідний | монокультуру | монокультури |
Орудний | монокультурою | монокультурами |
Місцевий | на/у монокультурі | на/у монокультурах |
Кличний | монокультуро | монокультури |