монотипний
МОНОТИПНИЙ, а, е, друк. Прикм. до монотип. Монотипний шрифт; // Зробл. на монотипі. Монотипний набір.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | монотипний | монотипна | монотипне | монотипні |
Родовий | монотипного | монотипної | монотипного | монотипних |
Давальний | монотипному | монотипній | монотипному | монотипним |
Знахідний | монотипний, монотипного | монотипну | монотипне | монотипні, монотипних |
Орудний | монотипним | монотипною | монотипним | монотипними |
Місцевий | на/у монотипному, монотипнім | на/у монотипній | на/у монотипному, монотипнім | на/у монотипних |