монофтонгічний
МОНОФТОНГІЧНИЙ, а, е, лінгв. Прикм. до монофтонг; який є монофтонгом. Монофтонгічні звуки.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | монофтонгічний | монофтонгічна | монофтонгічне | монофтонгічні |
Родовий | монофтонгічного | монофтонгічної | монофтонгічного | монофтонгічних |
Давальний | монофтонгічному | монофтонгічній | монофтонгічному | монофтонгічним |
Знахідний | монофтонгічний, монофтонгічного | монофтонгічну | монофтонгічне | монофтонгічні, монофтонгічних |
Орудний | монофтонгічним | монофтонгічною | монофтонгічним | монофтонгічними |
Місцевий | на/у монофтонгічному, монофтонгічнім | на/у монофтонгічній | на/у монофтонгічному, монофтонгічнім | на/у монофтонгічних |