мосьпане
МОСЬПАНЕ, невідм., ч., заст. Уживається як звертання в знач. милостивий пане добродію (у 1 знач.). - Ей, я лиха не боюся, 3 ним ночую, з ним і днюю... Ти втікай, бо я, мосьпане, На таких, як ти, полюю! (Л. Укр., І, 1951, 365); Заманулося комусь похворіти, - лягай, мосьпане, до лікарні на біле простирало, лежи й грейцара не плати (Ю. Янов., І, 1954, 120).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мосьпане | мосьпане |
Родовий | мосьпане | мосьпане |
Давальний | мосьпане | мосьпане |
Знахідний | мосьпане | мосьпане |
Орудний | мосьпане | мосьпане |
Місцевий | на/у мосьпане | на/у мосьпане |
Кличний | мосьпане | мосьпане |