мрячити
МРЯЧИТИ1, ить, недок. Падати дуже дрібними краплями (про дрібний густий дощ). Дрібен дощ, мов крізь сито, мрячне (Стар., Облога.., 1961, 5); Надворі мрячив набридливий дощ (Добр., Ол. солдатики, 1961, 210); // безос. Надворі мрячило (Збан., Переджнив'я, 1960, 399).
МРЯЧИТИ2, ить, недок., діал. Мріти (див. мріти1). Ледве мрячила вона [шаланда] серед хвиль (Ю. Янов., Вершники, 1939, 25).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мрячу | мрячимо |
2 особа | мрячиш | мрячите |
3 особа | мрячить | мрячать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мрячитиму | мрячитимемо |
2 особа | мрячитимеш | мрячитимете |
3 особа | мрячитиме | мрячитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | мрячив | мрячили |
Жіночий рід | мрячила | |
Середній рід | мрячило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мрячімо | |
2 особа | мрячи | мрячіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | мрячачи | |
Минулий час | мрячивши |