мрійливо
МРІЙЛИВО. Присл. до мрійливий. [Аврелія (мрійливо): ] Я довго, довго в тую ніч не спала... (Л. Укр., III, 1952, 280); Марина мрійливо дивилася кудись за вікно (Собко, Звич. життя, 1957, 81); У широкому коридорі, заповненому дітьми, настала мертва тиша. Тільки скрипка співала жалібно, мрійливо (Збан., Малин. дзвін, 1958, 142).