мрійний
МРІЙНИЙ1, а, е. 1. Те саме, що мрійливий. Я пам'ятаю вчительку мою, просту і скромну і завжди спокійну. Вона любила школярів сім'ю, як ми - її, задуману і мрійну (Сос., Вірші, 1954, 18); Коли наші погляди зустрічалися, її очі ставали мрійними і ласкавими (Досв., Вибр., 1959, 43); Романа охопив мрійний настрій (Минко, Ясні зорі, 1951, 17); Заграв оркестр, і зашумів, завирував зал, попливли в мрійному вальсі юнаки та дівчата (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 33).
2. Задуманий, замріяний. Увійшов Володя Сосюра.. Смуглявий, мрійний... (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 109); Олександр поклав руку дівчині на плече, вона довірливо прихилилась до нього і знову стала тиха, мрійна (Ткач, Черг. завдання, 1951, 111); * Образно. Вишневі сади стоять мрійні, білим плесом у нагрітому степу (Ю. Янов., І, 1954, 259).
МРІЙНИЙ2, а, е. Який ледве видніється, який бовваніє (у 1 знач.). На тлі.. мрійних контурів далеких верхів, мов рухливі чічки барвисті, посіялися гуцули й гуцулки (Хотк., II, 1966, 63); Рівний степ. Зелений ряд могил, І мрійна далечінь, що млою синіх крил Чарує і зове до еллінських колоній (Зеров, Вибр., 1966, 99).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | мрійний | мрійна | мрійне | мрійні |
Родовий | мрійного | мрійної | мрійного | мрійних |
Давальний | мрійному | мрійній | мрійному | мрійним |
Знахідний | мрійний, мрійного | мрійну | мрійне | мрійні, мрійних |
Орудний | мрійним | мрійною | мрійним | мрійними |
Місцевий | на/у мрійному, мрійнім | на/у мрійній | на/у мрійному, мрійнім | на/у мрійних |