мучителька
МУЧИТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до мучитель. Нетерпляча рука досягла до кота, хапа його за вухо й тягне до себе. Кіт.. виривається й тіка під комоду, лишивши на руці мучительки червоний слід гострих пазурів (Коцюб., І, 1955, 151); Скочивши з стільця, Санька рукавом витерла заплакані очі і спідлоба зиркнула на свою мучительку (Донч., III, 1956, 29).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мучителька | мучительки |
Родовий | мучительки | мучительок |
Давальний | мучительці | мучителькам |
Знахідний | мучительку | мучительок |
Орудний | мучителькою | мучительками |
Місцевий | на/у мучительці | на/у мучительках |
Кличний | мучителько | мучительки |