мізок
МІЗОК, зку, ч. , діал., заст. Мозок. Курчатам тхір головки сушить, Без крику мізок висмокта (Котл., І, 1952, 226); Та що робить з тупим, як камінь, мізком, Чим розігнать нерушливість глуху? (Граб., І, 1959, 595); В його мізку заворушилася кров, але він підвівся перед громадою, тримаючись обома руками за стіл (Стельмах, І, 1962, 628).
@ Вправляти (вправити) мізок (мізки) кому , фам. - те саме, що Вправляти (вправити) мозок (душу) (див. вправляти1). Одного він страхає судом, другому вправляє мізки, третьому натякає, що до скошеного сьогодні можна доплюсувати завтрашнє (Стельмах, Правда.., 1961, 425); Крутити (покрутити) мізком (мізками) - те саме, що Крутити мозком (див. крутити). Виходить, ще краще треба крутити мізками, щоб когось перехитрити (Стельмах, II, 1962, 24); От і хай тоді золотозубий [Форст] чи ще хто покрутить мізками, де ті листівки видруковано - у Скальному, у Підлісному, а чи, може, в іншому місці (Коз., Блискавка, 1962, 142); Сушити мізок (мізки) - те саме, що Сушити мозок (див. сушити). Снились Кирилові химерні сни, бо вдень сушив собі мізок різним клопотом (Іщук, Вербівчани, 1961, 6); - А тим часом дома... з ніг Валить бабу горе! Все шука вона вузла [з грошима]. Дума, сушить мізки (С. Ол., Вибр., 1959, 233).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мізок | мізки |
Родовий | мізку | мізків |
Давальний | мізкові, мізку | мізкам |
Знахідний | мізок | мізки |
Орудний | мізком | мізками |
Місцевий | на/у мізку | на/у мізках |
Кличний | мізку | мізки |