мінезанг
МІНЕЗАНГ, -а, ч., іст. Німецька рицарська лірика; любовна пісня, поема-пісня, що її складав і виконував мінезингер; у мінезангу рано проявилися два напрями: «народний» і куртуазний; «народному» напряму властиві простота, природність у відтворенні почуттів, він близький до народної любовної пісні та майже не позначений куртуазним поклонінням дамі; куртуазний напрям мінезанга розвивався у прирейнських областях країни під безпосереднім впливом провансальських зразків; його представники оспівували «високе» кохання зі всім його куртуазним ритуалом: вихвалянням дами, «томлінням», «стражданням» та страхом здійснення своїх бажань.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мінезанг | мінезанги |
Родовий | мінезанга | мінезангів |
Давальний | мінезангові, мінезангу | мінезангам |
Знахідний | мінезанг | мінезанги |
Орудний | мінезангом | мінезангами |
Місцевий | на/у мінезангу | на/у мінезангах |
Кличний | мінезангу | мінезанги |