місцевість
МІСЦЕВІСТЬ, вості, ж. 1. Яке-небудь місце, простір земної поверхні. Підступи до перекопських та чонгарських позицій лежали на рівній місцевості (Ю. Янов., II, 1958, 236); Він добре орієнтувався в місцевості і тому йшов серед цих прадавніх сивих ярусів каміння так твердо й упевнено, наче проходив тут уже не перший раз (Гончар, II, 1959, 104); Місцевість, відведена під парк, повинна бути здоровою, не малярійною (Озелен. колг. села, 1955, 48).
2. Те саме, що край15. З Лубень дуже задоволений, місцевість чудесна, гуляв і катався по Сулі - яка, може, краща за Тетерів (Коцюб., III, 1956, 308); Є місцевості веселі, радісні, є похмурі, тривожні.. Кожна місцевість має свою душу (Довж., І, 1958, 387).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | місцевість | місцевості |
Родовий | місцевості, місцевости | місцевостей |
Давальний | місцевості | місцевостям |
Знахідний | місцевість | місцевості |
Орудний | місцевістю | місцевостями |
Місцевий | на/у місцевості | на/у місцевостях |
Кличний | місцевосте | місцевості |