мічення
МІЧЕННЯ, я, с . Дія за знач. мітити1. Міченням риб досягається можливість детального вивчення їх розвитку і життя (Колг. Укр., 6, 1957, 38); Кільця з пластмаси: використовують не для нумерації птиці, а для її мічення при гніздовому спаровуванні (Птахівн., 1955, 74).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мічення | мічення |
Родовий | мічення | мічень |
Давальний | міченню | міченням |
Знахідний | мічення | мічення |
Орудний | міченням | міченнями |
Місцевий | на/у міченні | на/у міченнях |
Кличний | мічення | мічення |