мічурінка
МІЧУРІНКА, и, ж. 1. Жін. до мічурінець. Ось тебе дівчата обступили. Молоді мічурінки, що ти з ними тільки, тільки-но садила Ці нові, невидані сорти (Вирган, Квіт. береги, 1950, 9); Хлоп'я чи дівчинка певно доводить, що він мічурінець, що вона мічурінка (Вишня, II, 1956, 8).
2. Сорти зернових, плодових, овочевих і т. ін. культур, виведених вченим І. В. Мічуріним або його послідовниками. Чудові.. якості Мічурінки: вона добре витримує посуху, не вилягає і не осипається, а продуктивністю в два-три рази переважав ярі тверді пшениці (Колг. Укр., 10, 1962, 8); Дві вишні - одна по імені лотівка розлога, друга - родюча мічурінка (Рад. Укр., 5.УІІ 1946, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мічурінка | мічурінки |
Родовий | мічурінки | мічурінок |
Давальний | мічурінці | мічурінкам |
Знахідний | мічурінку | мічурінки, мічурінок |
Орудний | мічурінкою | мічурінками |
Місцевий | на/у мічурінці | на/у мічурінках |
Кличний | мічурінко | мічурінки |