навертатися
НАВЕРТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., НАВЕРНУТИСЯ, вернуся, вернешся, док. 1. З'являтися, виступати (про сльози). [Зося:] Говорив [Завада] зо мною довго, а так сердечна, так сумно, що мені аж сльози на очі наверталися (Фр., IX, 1952, 353); Всі помітили в нього на очах сльози. Він ковтав їх, як сливи, а вони все навертались на очі, все навертались... (Донч., VI, 1957, 18)'; Жаль знову обхопив її, сльози навернулися на очі (Мирний, IV, 1955, 106); На глибоких очах його навернулась одна сльоза (Довж., III, 1960, 423).
2. З'являтися, навідуватися куди-небудь. Уже шістнадцятий годок Олесі, вже й свати почали в хату навертатись (Вовчок, І, 1955, 21); Орли й яструби покинули свої гнізда й наверталися лиш рідко сюди (Коб., І, 1956, 463); - Підождім трохи, може, хто навернеться, може, ще хтось трапиться (Н.-Лев., І, 1956, 135); Ільчиха знає, що коли він тепер вирветься з її рук, то, можливо, й тиждень, а то й більше до хати не навернеться (Вільде, Сестри.., 1958, 83).
@ Думка навертається (навернулася) кому - хто-небудь починає думати про когось, про щось. - Слово честі, ця думка навернулася мені тільки біля рівчака, - лагідним голосом відповів він (Досв., Вибр., 1959, 436); Навертатися (навернутися) на думку див. думка; Навертатися (навернутися) на очі див. око; Навертатися (навернутися) на язик кому: а) вимовляти, говорити що-небудь. - Оце диво! - аж крикнула стара Марта. - Чого тобі це слово перше навернулось на язик? (Н.-Лев., IV, 1956, 172); Він хотів порадити їй іти працювати в тиловий госпіталь, але ці слова не наверталися на язик (Трип., Дорога.., 1944, 62); б) раптово придумувати що-небудь. Вона нібито відповідає на його питання, дає йому раду - першу-ліпшу, яка їй навернулася на язик (Фр., XVI, 1955, 76).
3. рідко. Те саме, що повертатися. Застопорений на мілині катер ворухнувся, як хворий, навертався задертою половиною до острова (Ле, Клен. лист, 1960, 228).
4. Ідучи, наближатися до кого-, чого-небудь; підходити. - Ось навернись сюди! навернись! - піднімаючи здоровенну хворостину, сказав Грицько. - Я тобі дам (Мирний, IV, 1955, 98).
5. перен. Визнаючи що-небудь, переконуючись у чомусь, змінювати свої дії, погляди і т. ін. Надто ж мене тішить те, що зачали навертатись на "праву путь" деякі з товаришів (Л. Укр., V, 1956, 58); Отак собі міркуючи, сей чоловік дійшов до сильної постанови навернутися й самому на віру своєї жінки (Фр., IV, 1950, 151).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | навертаюся | навертаємося |
2 особа | навертаєшся | навертаєтеся |
3 особа | навертається | навертаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | навертатимуся | навертатимемося |
2 особа | навертатимешся | навертатиметеся |
3 особа | навертатиметься | навертатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | навертався | наверталися |
Жіночий рід | наверталася | |
Середній рід | наверталося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | навертаймося | |
2 особа | навертайся | навертайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | навертаючись | |
Минулий час | навертавшись |