навозити
НАВОЗИТИ, ожу, озиш, недок., НАВЕЗТИ, зу, зеш; мин. ч. навіз, навезла, ло; док., перех. Привозити кого-, що-небудь у великій кількості. Зо всього світу навозили у замок найдорожчих напитків (Стор., І, 1957, 367); Хоч був тато грізний, а проте дуже нас жалував. Було як поїде в Київ, то й навезе нам гостинців хороших (Вовчок, І, 1955, 57).
НАВОЗИТИ, ожу, озиш, док., перех. За кілька заходів привезти що-небудь у великій кількості. - Якого хліба навозив!.. - подумав він із заздрістю, мало не з ненавистю до брата (Коцюб., І, 1955, 120); Бразд подивився навкруг, погладив свою бороду. - Це ж лісу скільки треба. Навозити й пустити за вітром? (Скл., Святослав, 1959, 21); - А в кого є чим, понавозили дерева, двори позавалювали. Твій батько, Грицьку, теж на цілу хату вже навозив (Головко, II, 1957, 497).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | навожу | навозимо |
2 особа | навозиш | навозите |
3 особа | навозить | навозять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | навозив | навозили |
Жіночий рід | навозила | |
Середній рід | навозило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | навозімо | |
2 особа | навози | навозіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | навозивши |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | навожу | навозимо |
2 особа | навозиш | навозите |
3 особа | навозить | навозять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | навозитиму | навозитимемо |
2 особа | навозитимеш | навозитимете |
3 особа | навозитиме | навозитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | навозив | навозили |
Жіночий рід | навозила | |
Середній рід | навозило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | навозьмо | |
2 особа | навозь | навозьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | навозячи | |
Минулий час | навозивши |