нагода
НАГОДА, и, ж. Зручні для здійснення чого-небудь обставини, підхожий для чого-небудь момент. Олексій дав оправити портрет у рамки за скло і послав при нагоді до матері (П. Куліш, Вибр., 1969, 298); Ольга мала деякі дані підозрівати, що Завадка шукає нагоди заговорити до неї (Вільде, Сестри.., 1958, 513); В колгоспі "Серп і Молот" ми мали нагоду багато розмовляти з старими хліборобами (Вол., Сади.., 1950, 54).
З нагоди чого - у зв'язку з певними обставинами. Бульба з нагоди приїзду синів запросив усіх сотників і всю полкову старшину (Довж., І, 1958, 219).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нагода | нагоди |
Родовий | нагоди | нагод |
Давальний | нагоді | нагодам |
Знахідний | нагоду | нагоди |
Орудний | нагодою | нагодами |
Місцевий | на/у нагоді | на/у нагодах |
Кличний | нагодо | нагоди |