назнатися
НАЗНАТИСЯ, аюся, ашся, док., перех., розм. 1. Дістати детальні відомості про багатьох. Варка все ще не знала, що він жонатий. Чи то ж село маленьке, чи то ж усіх назнаться? (Вовчок, І, 1955, 151); // Багато пізнати, узнати чого-небудь. Змалку кохайтесь в освіті. Змалку розширюйте ум, Бо доведеться у світі Всяких назнатися дум (Граб., І, 1959, 150).
2. Зазнати, перенести багато неприємностей, горя і т. ін.; натерпітися. - Ледво [ледве] мені дванадцять літ минуло, мусив я йти на панщину. Ой, назнався я за три роки всякого знущання! (Фр., III, 1950, 202).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | назнаюся | назнаємося |
2 особа | назнаєшся | назнаєтеся |
3 особа | назнається | назнаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | назнався | назналися |
Жіночий рід | назналася | |
Середній рід | назналося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | назнаймося | |
2 особа | назнайся | назнайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | назнавшись |