наповнений
НАПОВНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наповнити. У склянці, .. наповненій аж по сам край свіжою водою, стояли вони [рожі]... (Коб., І, 1956, 465); Все навкруг було наповнене дивними звуками звірів (Скл., Святослав, 1959, 99); Марина готує стіл, когось чекає, вся наповнена радістю (Епік, Тв., 1958, 584); Пахнуть черешні, наповнені соком і глеєм (Гер., Поезії, 1950, 43); Трамваїв проходило багато, і кожен з них поспішав, доверху наповнений людськими душами (Ю. Янов., І, 1958, 191).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | наповнений | наповнена | наповнене | наповнені |
Родовий | наповненого | наповненої | наповненого | наповнених |
Давальний | наповненому | наповненій | наповненому | наповненим |
Знахідний | наповнений, наповненого | наповнену | наповнене | наповнені, наповнених |
Орудний | наповненим | наповненою | наповненим | наповненими |
Місцевий | на/у наповненому, наповненім | на/у наповненій | на/у наповненому, наповненім | на/у наповнених |