народницький
НАРОДНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до народництво і народник. Всі народницькі партії, аж до с.-р., завжди були дрібнобуржуазні.. (Ленін, 31, 1973, 152); Нелегальна народницька література 60-70-х років, як і безцензурна література попередніх років, відігравала величезну роль у боротьбі проти самодержавства (Рад. літ-во, 4, 1963, 102).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | народницький | народницька | народницьке | народницькі |
Родовий | народницького | народницької | народницького | народницьких |
Давальний | народницькому | народницькій | народницькому | народницьким |
Знахідний | народницький, народницького | народницьку | народницьке | народницькі, народницьких |
Орудний | народницьким | народницькою | народницьким | народницькими |
Місцевий | на/у народницькому, народницькім | на/у народницькій | на/у народницькому, народницькім | на/у народницьких |