НАРОЗТІЖ, присл., рідко. Те саме, що навстіж. Двері у передпокій нарозтіж, в тіснім коридорі повно людей (Коцюб., II, 1955, 258). . НАРОЗТЯГ, присл., рідко. Розтягуючи слова подібно до співу. - Не ск-а-ж-у! - одмовила вона нарозтяг, осміхаючись (Мирний, II, 1954, 34).