насмілюватися
НАСМІЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАСМІЛИТИСЯ, люся, лишся, док. Набиратися сміливості, зважуватися зробити що-небудь. Добриловський все стояв і неначе не насмілювався сісти поруч з благочинним та ще в кріслі (Н.-Лев., IV, 1956, 126); Мовчанки комісара ніхто не насмілювався порушувати (Ю. Янов., II, 1958, 108); Навіть Бекір насмілився і сів на стілець (Коцюб., II, 1955, 141); Вдова Устина не насмілилася вийти на вулицю, де гуляла її дочка (Чорн., Визвол. земля, 1959, 154).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | насмілююся | насмілюємося |
2 особа | насмілюєшся | насмілюєтеся |
3 особа | насмілюється | насмілюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | насмілюватимуся | насмілюватимемося |
2 особа | насмілюватимешся | насмілюватиметеся |
3 особа | насмілюватиметься | насмілюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | насмілювався | насмілювалися |
Жіночий рід | насмілювалася | |
Середній рід | насмілювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | насмілюймося | |
2 особа | насмілюйся | насмілюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | насмілюючись | |
Минулий час | насмілювавшись |