насолода
НАСОЛОДА, и, ж. Вищий ступінь задоволення. Орест з насолодою і увагою письменника прислухався до спогадів, оповідань Титана й Огея (Досв., Вибр., 1959, 333); Перші хвилини я не думаю ні про віщо. Я відчуваю насолоду, милуючись чудесною жінкою (Ю. Янов., II, 1958, 21); Він був справді талановитим хіміком, і робота давала йому насолоду (Собко, Справа.., 1959, 97).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | насолода | насолоди |
Родовий | насолоди | насолод |
Давальний | насолоді | насолодам |
Знахідний | насолоду | насолоди |
Орудний | насолодою | насолодами |
Місцевий | на/у насолоді | на/у насолодах |
Кличний | насолодо | насолоди |