неблагонадійний
НЕБЛАГОНАДІЙНИЙ, а, е. 1. Якому не можна довіряти, на якого не можна надіятися.
2. Який з політичного погляду викликає недовіру у влади. - Мене.. звільнили з роботи як неблагонадійного (Вільде, Сестри.., 1958, 496); З тюрми випустили [Артема], але на завод уже не прийняли як політично неблагонадійного (Головко, II, 1957, 438).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | неблагонадійний | неблагонадійна | неблагонадійне | неблагонадійні |
Родовий | неблагонадійного | неблагонадійної | неблагонадійного | неблагонадійних |
Давальний | неблагонадійному | неблагонадійній | неблагонадійному | неблагонадійним |
Знахідний | неблагонадійний, неблагонадійного | неблагонадійну | неблагонадійне | неблагонадійні, неблагонадійних |
Орудний | неблагонадійним | неблагонадійною | неблагонадійним | неблагонадійними |
Місцевий | на/у неблагонадійному, неблагонадійнім | на/у неблагонадійній | на/у неблагонадійному, неблагонадійнім | на/у неблагонадійних |