невма
НЕВМА, -и, ж., муз. 1. Стародавнє нотне письмо з безлінійною системою. // Вид музичного запису, що передував сучасній нотації; використовували для запису вокальної музики, вказуючи на напрям руху мелодії і не визначаючи її точного, висотного положення. // мн. Знаки для запису мелодії; складалися з гачків, лапок, точок, , завитків і замінили собою грецьку систему записування музики, що складалася з букв. 2. У середньовічній теорії музики: один звук; нерозспівана (силабічна) мелодія; цілий спів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | невма | невми |
Родовий | невми | невм |
Давальний | невмі | невмам |
Знахідний | невму | невми |
Орудний | невмою | невмами |
Місцевий | на/у невмі | на/у невмах |
Кличний | невмо | невми |