невпорядкований
НЕВПОРЯДКОВАНИЙ, а, е. 1. Позбавлений упорядкованості, необхідних зручностей. До революції воно [село] мало жалюгідний вигляд: старі, похилі хати, невпорядковані вулиці (Колг. Укр., 11, 1957, 14); // Не доведений до ладу. Невпорядкований, відірваний від міста чималим вигоном, гай мало притягував "чисту" публіку (Добр., Ол. солдатики, 1961, 108).
2. Позбавлений порядку, системи. Найперше прочитав Давид - "Як нам із землею бути?" - це коротенька спроба розв'язати найболючіше питання обухівське - невпорядковане землекористування (Головко, II, 1957, 131).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | невпорядкований | невпорядкована | невпорядковане | невпорядковані |
Родовий | невпорядкованого | невпорядкованої | невпорядкованого | невпорядкованих |
Давальний | невпорядкованому | невпорядкованій | невпорядкованому | невпорядкованим |
Знахідний | невпорядкований, невпорядкованого | невпорядковану | невпорядковане | невпорядковані, невпорядкованих |
Орудний | невпорядкованим | невпорядкованою | невпорядкованим | невпорядкованими |
Місцевий | на/у невпорядкованому, невпорядкованім | на/у невпорядкованій | на/у невпорядкованому, невпорядкованім | на/у невпорядкованих |