невправність
НЕВПРАВНІСТЬ, ності, ж . Абстр. ім. до невправний. Товстий, мов натоптаний мішок, широколиций боєць тішив товаришів своєю невправністю (Ткач, Крута хвиля, 1956, 326); Він відсунув свою писанину, трохи соромлячись своєї невправності в письмі (Чорн., Визвол. земля, 1950, 108); Поетичні твори Шабленка при певній художній невправності, що пояснювалася відсутністю досвіду, відзначалися соціальною гостротою (Іст. укр. літ., І, 1954, 705).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | невправність | невправності |
Родовий | невправності, невправности | невправностей |
Давальний | невправності | невправностям |
Знахідний | невправність | невправності |
Орудний | невправністю | невправностями |
Місцевий | на/у невправності | на/у невправностях |
Кличний | невправносте | невправності |