негнівливий
НЕГНІВЛИВИЙ, а, е. Якого важко розгнівати; несердитий. Наш Михайлик, бездомний, безробітний коваль, хлопчина негнівливий та несміливий (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 232).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | негнівливий | негнівлива | негнівливе | негнівливі |
Родовий | негнівливого | негнівливої | негнівливого | негнівливих |
Давальний | негнівливому | негнівливій | негнівливому | негнівливим |
Знахідний | негнівливий, негнівливого | негнівливу | негнівливе | негнівливі, негнівливих |
Орудний | негнівливим | негнівливою | негнівливим | негнівливими |
Місцевий | на/у негнівливому, негнівливім | на/у негнівливій | на/у негнівливому, негнівливім | на/у негнівливих |