недбало
НЕДБАЛО. Присл. до недбалий. Недбало він своєю сокирою блискучою цюкав (Вовчок, І, 1955, 203); Тепер цей самий Санько Паскуда недбало розвалився в кріслі слідчого районної поліції (Збан., Єдина, 1959, 66); А тая жінка в фіалковій сукні,- Недбало вбрана, груди впалі, погляд Скляний (Л. Укр., IV, 1954, 117).