недовірок
НЕДОВІРОК, рка, ч. 1. Той, хто недостатньо вірить у що-небудь, не остаточно переконаний у чомусь; // Той, хто зраджує своїм переконанням, принципам; ренегат. - З тим Дум'яком, недовірком і анархістом, я ледви [ледве] чи договорюся до чого (Фр., VIII, 1952, 54).
2. заст. Той, хто зрікся своєї віри або недостатньо вірить у бога, духів і т. ін. Милували [ляхи] тільки тих, хто покинув батьківську віру і зробився католиком. Моя жінка, троє синів і дві дочки не схотіли жить недовірками і прийняли чесну смерть (Стор., І, 1957, 160); Був се [директор в'язниці] старий недовірок: в духи не вірив (Фр., II, 1950, 285).
3. зневажл. Людина, позбавлена хороших рис; виродок, негідник. - Не займай ти її. Господь з нею! - уговорювала Настя. - Коли заплодиться недовірок, то й умре вже недовірком! (Мирний, IV, 1955, 58); [2-й запорожець:] Мене найбільш в досаду вводить, що ми тих іродів тут не зуспіли! Приїдь хоч за годину раньше [раніше], то цього б не було, бо й молодиця була ще тепла, коли ввійшли у хату. Виходить недовірки успіли тілько зникнути, як ми у двір уїхали (К.-Карий. І, 1960, 165).
@ Де ти в недовірка!, лайл. - те саме, що Де в біса! (див. біс1); Який [там] недовірок!, лайл. - те саме, що Який біс! (див. біс1). - Хіба ж ти не вчився в школах? - спитав о. Мойсей. - Який там недовірок його вчився б! (Н.-Лев., І, 1956, 127); Якого недовірка?, лайл. - те саме, що Якого біса? (див. біс1). - Якого ви недовірка вдвох робите, що в вас і досі обід не готовий! - крикнув Кайдаш на всю хату (Н.-Лев., II, 1956, 324).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | недовірок | недовірки |
Родовий | недовірка | недовірків |
Давальний | недовіркові, недовірку | недовіркам |
Знахідний | недовірка | недовірків |
Орудний | недовірком | недовірками |
Місцевий | на/у недовірку, недовіркові | на/у недовірках |
Кличний | недовірку | недовірки |